татарник

[tɑtɑrnɪk] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Рослина родини айстрових з колючими листками та стеблом, звичайно з пурпуровими квітками; вид осоту (Onopordum).

  2. Народна назва різних колючих трав’янистих рослин, зокрема осоту польового (Cirsium arvense) та будяку звичайного (Carduus).

  3. Переносно: про колючу, непривітну, сварливу людину.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. татарник, р. татарнику, д. татарникові, з. татарник, о. татарником, м. татарникові, к. татарнику

Більше записів