тариф

[tɑrɪf] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Встановлена плата за послуги, користування чим-небудь або система ставок такої плати (наприклад, за проїзд, комунальні послуги, телефонний зв’язок).

  2. Система митних зборів, що стягуються з товарів при перетині ними державного кордону (митний тариф).

  3. Розклад або шкала, за якою встановлюються розцінки, ставки оплати праці в залежності від розряду, кваліфікації тощо (тарифна сітка).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тариф, р. тарифу, д. тарифові, з. тариф, о. тарифом, м. тарифі, к. тарифе

Походження слова (Етимологія)

Слово «тариф» походить від арабського «ta’rif» (تعريف), що означає «повідомлення, оголошення». Воно потрапило в європейські мови через італійську «tariffa» та французьку «tarif», і спочатку означало офіційний перелік цін або податків. В українській мові воно закріпилося у значенні системи ставок оплати за послуги чи товари.
Споріднені слова:ціна, податок, розцінка

Більше записів