тарниця

[tɑrnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Тлумачення із “Словника української мови”* Т А РНИЦЯ , і, ж., діал. Дерев’яне сідло . Останнім нервовим поглядом пробігають кожний по своїм рєді [ ряду ]: чи все в порядку , чи не сповзе тарниця .. А потім .. зскакують на сідла один з другим . Рвонули коні ! (Хотк., II, 1966, 41).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тарниця, р. тарниці, д. тарниці, з. тарницю, о. тарницею, м. тарниці, к. тарнице

Більше записів