1. (історичне) Феодальний титул у деяких тюркських народів, а також особа, що мала цей титул і володіла землею з особливими привілеями (наприклад, звільненням від податків).
2. (історичне) У Київській Русі та Великому князівстві Литовському — великий землевласник, феодал, який мав широкі судові та податкові пільги на своїй території.
3. (переносне, рідковживане) Про людину, яка користується особливими привілеями, звільнена від звичайних обов’язків.