тарч

[tɑrt͡ʃ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Старовинний захисний щит, зазвичай дерев’яний, оббитий шкірою або металом, часто мав трикутну або прямокутну форму з округленими краями та застосовувався у середньовічній Європі, зокрема лицарями.

  2. В українській геральдиці — стилізоване зображення такого щита як основа герба, на якому розміщуються геральдичні фігури та символи.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тарч, р. тарчу, д. тарчеві, з. тарч, о. тарчем, м. тарчеві, к. тарчу

Більше записів