тараса

[tɑrɑsɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Власна назва українського прізвища, поширеного серед козацької старшини та селян, а також похідного від нього чоловічого імені.

  2. Народна назва простого, неопалюваного дерев’яного помосту або навісу, влаштованого навколо хати, часто під стріхою, який використовувався для зберігання господарського реманенту, інструментів, дров тощо; ґанок, призьба.

  3. У фортифікації: дерев’яна оборонна споруда у вигляді вежі або бастіону, що зводилася в давнину, зокрема запорозькими козаками, для захисту та спостереження; укріплений пункт.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тарас, р. тараса, д. тарасові, з. тараса, о. тарасом, м. тарасі, к. тарасе

Більше записів