1. Медичний термін, що позначає рідкісну спадкову хворобу нервової системи, яка характеризується мимовільними, стереотипними рухами обличчя, кінцівок і тулуба, а також вокалізаціями (вигуками, гавкотом), що починаються в дитинстві або підлітковому віці; синонім — хорея Гентінгтона.
2. У ширшому, неспеціальному вжитку — стан сильного нервового збудження, нестриманої рухової неспокою, що нагадує симптоми цієї хвороби.