таранчитися БукваТ 1. (діал.) Поводитися незграбно, невміло, плутатися під ногами; метушитися. 2. (діал.) Вагатися, гаяти час, тягти з чимось; баритися. Приклади вживання Відсутні Частина мови: дієслово () | ←повідліковонадкотитися→
