таранчити

[tɑrɑnt͡ʃɪtɪ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. (діал.) Робити щось повільно, незграбно або невміло; тягти, волочити.

  2. (діал.) Вагатися, гаяти час; мляво та без ентузіазму виконувати роботу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. таранчита, р. таранчити, д. таранчиті, з. таранчиту, о. таранчитою, м. таранчиті, к. таранчито

Більше записів