тарахкотня

1. Гучний, різкий, неприємний звук, що виникає від удару металевих або твердих предметів одне об одне або від вібрації; гуркіт, брязкіт, дзенькіт.

2. Переносно: безглузда, метушлива, шумна розмова; балаканина, теревені.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |