Значення
-
Гучний, різкий, неприємний звук, що виникає від удару металевих або твердих предметів одне об одне або від вібрації; гуркіт, брязкіт, дзенькіт.
-
Переносно: безглузда, метушлива, шумна розмова; балаканина, теревені.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. тарахкотня, р. тарахкотні, д. тарахкотні, з. тарахкотню, о. тарахкотнею, м. тарахкотні, к. тарахкотне