1. Дія за значенням дієслова “тарахкати“; звуки, що утворюються від удару твердих предметів один об один або об щось, а також від гуркоту коліс по нерівній дорозі.
2. Розм. Балачки, пусті розмови, базікання.
тарахкання
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |