тараф

1. (в османській та перській музиці) Невеликий ансамбль вокальних та інструментальних виконавців, що виконує класичну та народну музику.

2. (переносно) Група, компанія, товариство людей (зазвичай з відтінком іронії або недоброзичливості).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |