тарадаєчка

1. Музичний інструмент, різновид багатострунної цитри з довгастим корпусом, що використовувався в народному побуті України, зокрема на Поліссі.

2. Заст. Назва старовинного струнного щипкового інструмента типу гуслей або ліри, що був поширений у західних регіонах України.

3. Перен., розм. Про щось довге, нудне та одноманітне (наприклад, мовлення, спів).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |