тарадаєчка

[tɑrɑdɑjɛt͡ʃkɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Музичний інструмент, різновид багатострунної цитри з довгастим корпусом, що використовувався в народному побуті України, зокрема на Поліссі.

  2. Заст. Назва старовинного струнного щипкового інструмента типу гуслей або ліри, що був поширений у західних регіонах України.

  3. Перен., розм. Про щось довге, нудне та одноманітне (наприклад, мовлення, спів).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тарадаєчка, р. тарадаєчки, д. тарадаєчці, з. тарадаєчку, о. тарадаєчкою, м. тарадаєчці, к. тарадаєчко

Більше записів