Значення
-
Робити гучні, різкі звуки, схожі на барабанний дріб; гучно бити, стукати, гуркотіти.
-
Перен. Говорити голосно, швидко та безперервно, часто без змістовного зв’язку; базікати, теревенити.
-
Рідко. Барабанити пальцями по поверхні, відбивати ритм.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я тарабаню, ти тарабаниш, він тарабанить, ми тарабанимо, ви тарабаните, вони тарабанять