тапчанчик

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “тапчан” — невеликий тапчан, низька дерев’яна лежанка або настил для сну та відпочинку, часто використовувався в українських хатах, сараях або на повітках.

2. Розм. невелика, зазвичай переносна, дерев’яна лава або лежанка для лежання на дворі (наприклад, у саду).

3. Перен. (жарт.) про будь-яке незручне або дуже вузьке ліжко.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |