тапчанчик

[tɑpt͡ʃɑnt͡ʃɪk] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Зменшувально-пестлива форма від слова “тапчан” — невеликий тапчан, низька дерев’яна лежанка або настил для сну та відпочинку, часто використовувався в українських хатах, сараях або на повітках.

  2. Розм. невелика, зазвичай переносна, дерев’яна лава або лежанка для лежання на дворі (наприклад, у саду).

  3. Перен. (жарт.) про будь-яке незручне або дуже вузьке ліжко.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тапчанчик, р. тапчанчика, д. тапчанчикові, з. тапчанчик, о. тапчанчиком, м. тапчанчикові, к. тапчанчику

Більше записів