Значення
-
Філософсько-релігійне вчення, що виникло в Стародавньому Китаї в середині I тисячоліття до н.е., основою якого є поняття Дао (Шляху) як першоджерела, закону й кінцевої мети існування всього сущого; даосизм.
-
Сукупність релігійних практик, ритуалів та вірувань, що сформувалися на основі філософського таоїзму та народних вірувань, спрямованих на досягнення довголіття, безсмертя та гармонії з космосом.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. таоїзм, р. таоїзму, д. таоїзмові, з. таоїзм, о. таоїзмом, м. таоїзмі, к. таоїзме