таоте

1. У китайській філософії та культурі — фундаментальне поняття даосизму, що означає першопричину, абсолютний і невимовний принцип, з якого витікає все буття; часто перекладається як «Шлях» або «Дао».

2. У мистецтві та археології — тип ритуальної бронзової посудини (дзвона, вази, кубка) епохи династії Шан та Чжоу в Китаї, прикрашеної характерним орнаментом або маскою, що символізує цей всеосяжний принцип.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |