танцювання

1. Дія за значенням дієслова “танцювати“; виконання танців, ритмічних рухів тілом, часто під музику, що є формою мистецтва, розваги або ритуальної дії.

2. Процес занять танцями як видом хореографічного мистецтва або фізичної активності.

3. Перен. Легке, граційне або безладне рухання, переміщення кого-, чого-небудь (наприклад, тіней, вогників, листя на вітрі).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |