танцюра

1. Рідкісне прізвище українського походження, що, ймовірно, утворене від діалектного слова “танцюра” (той, хто любить танцювати) або пов’язане з поняттям “танець”.

2. У місцевих говірках — людина, яка багато й охоче танцює, танцюрист, танцюристка.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |