Древослів

Словник Української Мови

танцюра

[tɑnt͡sjurɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Рідкісне прізвище українського походження, що, ймовірно, утворене від діалектного слова “танцюра” (той, хто любить танцювати) або пов’язане з поняттям “танець”.

  2. У місцевих говірках — людина, яка багато й охоче танцює, танцюрист, танцюристка.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. танцюра, р. танцюри, д. танцюрі, з. танцюру, о. танцюрою, м. танцюрі, к. танцюра

Більше записів