танководіння

[tɑnkoʋodinnjɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Спеціальність або професія водія танка, що включає навички керування бойовою машиною в різних умовах.

  2. Комплекс знань, умінь і навичок, необхідних для керування танком, що вивчається як окрема дисципліна у військових навчальних закладах.

  3. Процес безпосереднього керування танком під час руху, маневрування та виконання бойових завдань.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. танководіння, р. танководіння, д. танководінню, з. танководіння, о. танководінням, м. танководінні, к. танководіння

Більше записів