Значення
-
Легка броньована бойова машина на гусеничному ходу, озброєна кулеметом або гарматою, що використовувалася для розвідки та зв’язку в першій половині XX століття; за конструкцією та розмірами займала проміжне положення між танком і бронеавтомобілем.
-
Розм. про невеликий, легкий танк або бронетранспортер.
-
Заст. Взуття на невисокій платформі або підборі; платформа.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. танкетка, р. танкетки, д. танкетці, з. танкетку, о. танкеткою, м. танкетці, к. танкетко