тангут

1. Представник тибетомовного народу, що мешкав у середньовічній державі Західна Ся (Си Ся) на північному заході сучасного Китаю та брав активну участь в історії Центральної Азії.

2. Назва держави та народу, що існували в 1038–1227 роках на території сучасних китайських провінцій Нінся, Ганьсу та західного Внутрішньої Монголії, відомої також як Західна Ся (Си Ся).

3. Мова (тангутська) однойменного народу, що належить до сино-тибетської родини, з власною ієрогліфічною писемністю; мертва мова.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |