Тлумачення із “Словника української мови”* ТАНД И ТА , и, ж., заст . 1. Товкучка . Антосьо, взявши її [ шинелю ] крізь вікно , пішов .. на тандиту , додав скільки карбованців і взяв шинелю на славу (Свидн., Люборацькі, 1955, 181). 2. Старі носильні речі ; дрантя , лахміття . Цюю тандиту вже пора б пороздаровувати убогим (Сл. Гр.); Сиди , менджуй тандитою – аби день до вечора (Хотк., II, 1966, 328).
тандита
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |