1. У давньогрецькій міфології — бог смерті, син Нікту (Ночи), брат Гіпноса (Сну), персоніфікація смерті.
2. У психоаналізі (зокрема в концепції З. Фройда) — гіпотетичний інстинкт смерті, руйнівний початок у психіці людини, що протистоїть інстинкту життя (Еросу).