Значення
-
У давньогрецькій міфології — бог смерті, син Нікту (Ночи), брат Гіпноса (Сну), персоніфікація смерті.
-
У психоаналізі (зокрема в концепції З. Фройда) — гіпотетичний інстинкт смерті, руйнівний початок у психіці людини, що протистоїть інстинкту життя (Еросу).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. танатос, р. танатосу, д. танатосові, з. танатос, о. танатосом, м. танатосі, к. танатосе