танат

1. У давньогрецькій міфології — персоніфікація смерті, бог смерті, син Нік-ти (Ночи) та брат Гіпноса (Сну), який зображався юнаком із погашеним смолоскипом у руці.

2. У філософії та культурології — символічне позначення смерті, потягу до неї або інстинкту смерті (на противагу Еросу як інстинкту життя), особливо в концепціях психоаналізу.

3. У поетичній та художній мові — вживається як метафора смерті, загибелі або небуття.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |