Значення
-
У давньогрецькій міфології — персоніфікація смерті, бог смерті, син Нік-ти (Ночи) та брат Гіпноса (Сну), який зображався юнаком із погашеним смолоскипом у руці.
-
У філософії та культурології — символічне позначення смерті, потягу до неї або інстинкту смерті (на противагу Еросу як інстинкту життя), особливо в концепціях психоаналізу.
-
У поетичній та художній мові — вживається як метафора смерті, загибелі або небуття.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. танат, р. танату, д. танатові, з. танат, о. танатом, м. танаті, к. танате