тампонування

1. Медична процедура, при якій порожнини або рани тимчасово заповнюють стерильними тампонами для зупинки кровотечі, поглинання виділень або з лікувальною метою.

2. Технологічна операція в будівництві, гірничій справі та бурових роботах, що полягає в ізоляції або розділенні шарів, пластів, свердловин за допомогою щільного закладання (тампону) спеціальними сумішами (наприклад, цементними) для запобігання прориву рідин, газу, обвалення порід тощо.

3. У стоматології — введення в порожнину зуба або кореневий канал спеціального матеріалу (тампона) з метою лікування або підготовки до пломбування.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |