тампонація

1. Медична процедура, при якій порожнину тіла (наприклад, носа) або рану щільно заповнюють стерильним матеріалом (тампоном) для зупинки кровотечі, дренування або з лікувальною метою.

2. У техніці та будівництві — процес щільного заповнення порожнини, тріщини, свердловини або виробленого простору спеціальними матеріалами (тампонажними сумішами) для ізоляції, зміцнення, запобігання викидам або створення гідрозатвору.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |