1. Медичний термін: процедура введення тампона (стерильної марлі, спеціальної губки) у порожнину тіла, рану або порожнистий орган для зупинки кровотечі, дренування виділень або з лікувальною метою.
2. У кардіології: патологічний стан, що загрожує життю, при якому накопичення рідини (крові, ексудату) в навколосерцевій сумці призводить до стиснення серця та різкого порушення його функції (серцева тампонада).
3. У стоматології: введення тампона в лунку видаленого зуба для зупинки кровотечі та профілактики “сухої лунки”.
4. У гірничій справі: спосіб ізоляції окремих частин свердловини шляхом заповнення її спеціальним розчином (тампонажним) для укріплення стінок або попередження викидів.