тамга

1. Родове або особисте знамено, прапор у тюркських народів, а також у деяких народів Середньої Азії та Сибіру.

2. Родовий знак власності (вигляд тавра, печатки, підпису), що використовувався тюркськими та монгольськими народами, а згодом — на українських землях у Великому князівстві Литовському та Речі Посполитій як офіційний знак для опечатування документів, засвідчення митних зборів тощо.

3. Митний збір, податок на товари, що перевозилися через кордон або продавалися на ринку, в Україні (XIV–XVIII ст.).

4. Установа, де сплачувався такий митний збір, митниця.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |