Тлумачення із “Словника української мови”* Т А МА 1 , и, ж., заст. Гребля , гатка . – Я під тамою , мов в ямі , А Свиня з дітьми на тамі Хрюка, плюска , муркотить (Фр., XII, 1953, 51). Т А МА 2 , присл., заст., діал. Там . – Ну , що , стара ? Час би вже й поснідати , а тама і з богом в дорогу (Л. Укр., III, 1952, 552).
тама
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |