талья

1. (в історії) Податок на землю, що стягувався з селян у Великому князівстві Литовському та на українських землях Речі Посполитої в XV–XVIII століттях.

2. (в картярських іграх) Встановлена кількість очок або взяток, яку один з гравців або партія зобов’язані набрати для виграшу партії; також сама така партія.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |