талірка

1. Історична срібна монета великого номіналу, що карбувалася в Європі з XVI століття, зокрема в Німеччині та Австрії; також назва деяких іноземних монет (наприклад, голландського дуката), що перебували в обігу на українських землях.

2. Розмовна назва великої плоскої тарілки або блюда.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |