Значення
-
Ділянка ґрунту, що не промерзає взимку, зазвичай під водоймами або на місці виходу ґрунтових вод, де утворюється постійна або сезонна незамерзаюча ополонка.
-
(У геокріології) Шар або об’єм талого ґрунту серед багаторічної мерзлоти, що зберігає температуру вище 0°C протягом усього року.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. талік, р. таліка, д. талікові, з. таліка, о. таліком, м. талікові, к. таліку