1. Ділянка ґрунту, що не промерзає взимку, зазвичай під водоймами або на місці виходу ґрунтових вод, де утворюється постійна або сезонна незамерзаюча ополонка.
2. (У геокріології) Шар або об’єм талого ґрунту серед багаторічної мерзлоти, що зберігає температуру вище 0°C протягом усього року.