Тлумачення із “Словника української мови”* ТАЛ А П , виг . 1. Звуконаслідування , що означає характерний звук під час ходіння в розтоптаному або великому взутті . Йде хлопчик . Ноги в старих калошах . Талап , талап ! ( Стеф ., II, 1953, 45). 2. Уживається як присудок за знач. тал а пнути . Він його талап долонею по пиці (Сл. Гр.); [Шнадельський:] Будемо оба пасти очима сього вовка [ лихваря ] , а в відповідній хвилі талап на нього ! (Фр., VII, 1951, 359).
талап
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: t.d. () |