таланниця

[tɑlɑnnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. (у християнстві) Священний посуд у вигляді невеликої тарілки з ніжкою, що використовується в православному та греко-католицькому богослужінні для освячення та розрізання просфор під час проскомидії; зазвичай зроблений із срібла чи іншого металу.

  2. (заст.) Тара для зберігання та подачі їжі, страви; блюдо, миска.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. таланниця, р. таланниці, д. таланниці, з. таланницю, о. таланницею, м. таланниці, к. таланнице

Більше записів