талан

1. Старовинна міра ваги, а також грошова одиниця в Стародавній Греції, Месопотамії, Римі та інших регіонах, величина якої значно різнилася залежно від часу та місця.

2. Велика сума грошей, статок; часто вживається у виразах на кшталт “коштувати талан” або “заробити талан”.

3. Видатні природні здібності, обдарованість, які розкриваються в процесі набуття вмінь та досвіду (зазвичай уживається у формі “талант”, проте в літературній та поетичній мові трапляється і як “талан”).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |