Тлумачення із “Словника української мови”* ТАЛАЛ А Й , я, ч., зневажл. Той , хто багато , беззмістовно говорить . – Оце привезли талалая ! Цей навіки заб’є баки людині , – озвався позаду Роман Волошин .. – Від його панського слова золоті верби ростуть ( Стельмах , І, 1962, 373).
талалай
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |