1. Вказівний займенник, що позначає особу, предмет або явище, певні для мовця, але не названі безпосередньо, часто використовується в узагальнюючому значенні або для позначення невизначеності в оповіді.
2. Уживається як замінник конкретного імені, прізвища, назви тощо, коли вони невідомі, несуттєві для сенсу або навмисно не називаються (наприклад, “дехто”, “один”).
3. У поєднанні з іншими словами (“такий-то рік”, “такий-то розмір”) указує на певну, але не зазначену характеристику, що розуміється з контексту або є умовним позначенням.