1. Розмовне вираження, що вживається для підтвердження, згоди або визнання факту, часто з відтінком іронії, байдужості або зневаги; відповідає літературним “так”, “авжеж”, “звісно”.
2. У мовленні може виконувати роль заповнювача паузи (дискурсивного маркера) для підтримання розмови або залучення уваги співрозмовника, подібно до “ну”, “ось”, “знаєш”.