1. Частка, яка вживається для підсилення ствердження, вираженого дієсловом, та наголошує на реальності, фактичності дії або стану; відповідає значенням: дійсно, справді, насправді, у результаті.
2. Частка, що вживається в розмовній мові для емоційного виділення та підсилення певного слова (зазвичай займенника, прислівника), на яке падає логічний наголос; відповідає значенням: саме, таки, ж.