1. Використовується для підкреслення, логічного виділення або підсумовування сказаного, часто вводить пояснення, резюме або висновок.
2. Уживається як заповнювач паузи (дискурсивний маркер) у мовленні, коли мовець збирається з думками, шукає відповідні слова або хоче залучити увагу співрозмовника.
3. Іноді вживається з відтінком певної іронії, сумніву або для м’якого спростування, еквівалентно виразам “ось як”, “виходить що”, “тобто”.