1. (діалектне, переважно в західних говірках) Похило, під нахилом, зі схилом.
2. (переносне значення, рідко) Непрямо, натяками, зі схилянням до чогось.
Словник Української
1. (діалектне, переважно в західних говірках) Похило, під нахилом, зі схилом.
2. (переносне значення, рідко) Непрямо, натяками, зі схилянням до чогось.
1. (у теорії алгоритмів та математичній логіці) Так, що стосується скінченної (обмеженої) множини, об’єкта або процесу; властивості скінченності.
2. (у лінгвістиці) Так, що стосується скінченного (обмеженого) набору елементів, правил або можливостей, на відміну від потенційно нескінченного; наприклад, про опис мови за допомогою скінченної множини правил.
1. У спосіб, властивий сходам або східцям; з утворенням східців, сходів, ступенів.
2. У вигляді сходів або ступенів; ступінчасто, ярусами.
1. (діал.) Узгоджено, згідно, відповідно до чогось; так, як слід, належним чином.
2. (діал.) Зручно, пристосовано, придатково.
Прислівник, що вказує на напрямок руху або дії від місця, де знаходиться мовець (або точка відліку), до іншого, віддаленого місця.
Уживається для позначення напрямку до певного, згаданого або відомого з контексту місця, часто у парі з протилежним за значенням прислівником “сюди”.
1. У різні боки, у різних напрямках, не маючи певної мети або порядку в русі.
2. (переносно) Без певної мети, системи або послідовності в діях, думках, розмовах тощо.
1. У спосіб, властивий середньовічній схоластиці — філософській школі, що ґрунтувалася на догматичному тлумаченні релігійних положень та формально-логічних міркуваннях, відірваних від досвіду і практики.
2. (Перен.) Суто теоретично, абстрактно, відірвано від життя, практики та реальних фактів; формалістично, догматично.