1. Спосіб, властивий алгоритму; за допомогою алгоритму, за певною послідовністю логічних операцій або інструкцій для вирішення задачі.
2. У переносному значенні: систематично, за чітко визначеним, часто повторюваним планом або шаблоном дій.
Словник Української
1. Спосіб, властивий алгоритму; за допомогою алгоритму, за певною послідовністю логічних операцій або інструкцій для вирішення задачі.
2. У переносному значенні: систематично, за чітко визначеним, часто повторюваним планом або шаблоном дій.
1. У напрямку вздовж осі; по осьовій лінії.
2. (У техніці, геометрії) Стосовно осі обертання або симетрії; так, що має вісь або розташоване вздовж неї.
1. Приблизно, наближено, з певним ступенем неточності, але достатньо близько до істинного значення або стану (переважно про математичні розрахунки, оцінки чи моделювання).
2. Умовно, з певним допущенням, не строго, але зі збереженням основного змісту або форми (про опис, трактування явищ, понять тощо).
1. Прислівник до слова “амбіціозний” у значенні: з великими, честолюбними прагненнями, що виражає такі прагнення; з претензією на значні досягнення, успіх або визнання.
2. Так само, у значенні: з викликом, з демонстрацією власних амбіцій, часто з відтінком зарозумілості або вищості.
1. У спосіб, що суперечить законам логіки, не відповідає логічному мисленню; нелогічно, безладнo.
2. (У логіці) У спосіб, що характеризується порушенням законів і правил формальної логіки.
1. Невиразно, без чіткої форми або структури; так, що позбавлено виразних ознак, неоформлено.
2. (у хімії, фізиці) У спосіб, властивий аморфним тілам (на відміну від кристалічних), тобто не маючи впорядкованої атомної чи молекулярної структури.
3. (переносно) Без виразного характеру, індивідуальності; невиразно, безколірно.
1. (у математиці) Стосовно афінних перетворень або афінної геометрії; властивостями, що зберігаються при афінних перетвореннях (паралельність прямих, відношення довжин відрізків на одній прямій тощо).
2. (у техніці, інформатиці) У сполученні з термінами, що описують перетворення, залежність або зв’язок, який є лінійним з можливим зсувом (наприклад, афінне відображення).
1. Прислівник до прикметника “астрономічний” у значенні “пов’язаний з астрономією як наукою”; так, як властиво астрономії, астрономам.
2. У переносному значенні: у надзвичайно великих, колосальних розмірах або кількостях; надмірно, надзвичайно.
1. Прислівник до прикметника “астматичний”. Характерно для астми або астматика; так, як властиво людині, хворій на астму (задихаючись, з важким, хрипким диханням, кашлем).
2. Переносно: важко, напружено, з відчуттям стиснення або недостачі повітря (про дихання, почуття тощо).
1. У математиці — таким чином, що характеризується асимптотою, тобто наближенням до певної кривої або прямої, коли змінна прямує до нескінченності або певної граничної точки, без їх фактичного перетину або збігу.
2. У ширшому науковому та технічному вживанні — так, що описує граничну поведінку або наближення до певного стану, значення або межі при необмеженому зростанні (або спаданні) одного з параметрів, при цьому різниця може ставати як завгодно малою, але часто не перетворюється на нуль.