Позначка: прикметник

1. (у фізиці, хімії, техніці) Пов’язаний з дуже низькими температурами, що зазвичай нижчі за -150°C (-238°F), або з процесами, які відбуваються за таких температур; властивий цим температурам.

2. (у техніці) Стосовний до технологій, обладнання чи матеріалів, призначених для роботи, зберігання чи транспортування речовин у надзвичайно охолодженому, часто рідкому стані (наприклад, рідкого азоту, гелію).

3. (у медицині, біології) Пов’язаний із застосуванням наднизьких температур для консервації, зберігання біологічних об’єктів (клітин, тканин, органів) або для лікування (кріохірургія).

1. Стосується кріобіології — галузі біології, що вивчає вплив низьких температур (зазвичай нижче точки замерзання) на живі організми, тканини та клітини, а також методи їх збереження в замороженому стані.

2. Пов’язаний із процесами, технологіями або обладнанням для заморожування та тривалого зберігання біологічних об’єктів (наприклад, клітин, ембріонів, тканин, органів) у кріогенних умовах.

1. (про вітер, холод тощо) такий, що пронизує наскрізь, різкий, пронизливий.

2. (переносно, про погляд, голос, почуття тощо) дуже гострий, інтенсивний, що глибоко проникає у свідомість або викликає сильне відчуття.

1. (у техніці, переважно про метали) Такий, що просвічує наскрізь, має властивість пропускати світло чи інше випромінювання; прозорий, просвітний.

2. (у спеціальних галузях) Призначений для просвічування, контролю за допомогою просвічування (наприклад, крізна рентгенівська трубка).

1. (діал.) Те саме, що крикливий — такий, що багато й голосно кричить, галасує; галасливий.

2. (діал., про птахів) Те саме, що крячливий — такий, що видає різкі, неприємні звуки (крякання, вереск).

Який стосується Крячків, пов’язаний із ними (зазвичай про територію, місцевість).

1. Стосовний до кряжу (гірського хребта), що стосується кряжу; властивий кряжу.

2. Стосовний до кряжу (великого масиву лісу), що стосується лісового кряжу; заготовлений у кряжі.

3. Стосовний до кряжу (високоякісної частини колоди), виготовлений з кряжу.

1. Який має великі, потужні кряжі (у 1-му значенні); товстий, кремезний, міцної статури (про людину, тварину, рослину тощо).

2. Який складається з кряжів (у 2-му значенні); суцільний, масивний, незграбний (про предмети, матеріал).

3. Покритий кряжами (горбистими підвищеннями); горбистий, нерівний (про місцевість).

1. Який має форму гачка, гачкуватий; з вигинами, зігнутий, кривий.

2. Перен. Про почерк: незграбний, невиразний, з незвичайними, різкими згинами літер.

3. Перен. Про людину: скупий, скнарий, який важко розстається з грошима.

1. Пов’язаний з музичними знаками (крюками), що використовувались у давньоруській та українській безлінійній (крюковій) нотації.

2. Стосовний до системи запису музики за допомогою таких знаків (наприклад, крюковий розспів, крюкове письмо).