Позначка: прикметник

1. Пов’язаний з кріостатом, властивий кріостату; призначений для роботи з кріостатом або в кріостаті.

2. Отриманий, виготовлений або досліджений за допомогою кріостата (про зрізи, препарати тощо).

1. (фіз., хім.) Пов’язаний з кріоскопією, що стосується вивчення зниження температури замерзання розчинів порівняно з чистим розчинником.

2. (біол., мед.) Призначений для визначення точки замерзання біологічних рідин (наприклад, крові, плазми) з метою встановлення їх концентрації або діагностики.

1. (фіз., хім.) Пов’язаний з кріоскопією, що стосується вимірювання зниження температури замерзання розчинів порівняно з чистим розчинником.

2. (про метод) Заснований на явищі зниження температури замерзання розчину; такий, що використовує кріоскопічний ефект для дослідження речовин (наприклад, для визначення молекулярної маси).

1. Стосується кріопатології — розділу медицини, що вивчає ушкодження організму, викликані дією наднизьких температур (кріогенних факторів), а також методи їх лікування.

2. Пов’язаний із патологічними змінами в тканинах або органах, що виникли внаслідок обмороження або тривалого впливу холоду.

1. (у фантастиці) такий, що стосується кріоміру — вигаданого простору або виміру, де панують наднизькі температури, або пов’язаний із ним.

2. (переносно) надзвичайно холодний, крижаний; такий, що нагадує умови або атмосферу кріоміру.

1. Пов’язаний із кріомікроскопією — методом дослідження зразків, які охолоджені до дуже низьких (кріогенних) температур, зазвичай за допомогою електронного мікроскопа.

2. Властивий для кріомікроскопії, що стосується техніки, процесу або результатів дослідження об’єктів у замороженому стані для збереження їхньої природної структури.

1. Стосовний до кріоліту, властивий йому; що складається з кріоліту або містить його.

2. Виготовлений з кріоліту або за участю кріоліту.

1. Стосуючися кріології — науки, що вивчає природні льодові утворення на поверхні Землі та інших планет, процеси їх виникнення, розвитку та взаємодії з навколишнім середовищем.

2. Пов’язаний із вивченням впливу низьких температур, особливо морозу, на різні об’єкти, матеріали, живі організми або технічні системи.

Який стосується кріокоагуляції — медичної процедури локального зниження температури тканин (зазвичай за допомогою аплікатора з рідким азотом) з метою їхнього зневоднення, деструкції та подальшого відторгнення.

1. (хім.) Пов’язаний з кріогідратом — евтектичною сумішшю льоду з кристалогідратом солі, що має найнижчу температуру замерзання для даної концентрації.

2. (геол., планетолог.) Стосовний до гідратів, що утворюються або стабільні за дуже низьких температур, наприклад, на деяких небесних тілах (кріовулканізм).