Позначка: прикметник

  • кріпильний

    1. Призначений для кріплення, закріплення чогось; що служить для з’єднання, утримання деталей або конструкцій.

    2. Стосований до процесу кріплення гірничих виробіток, пов’язаний з ним.

  • кріпенький

    1. (про людину) Міцної, щільної статури; дужого, здорового тілобудови; кремезний.

    2. (переносно, про неживі об’єкти або явища) Міцний, надійний, стійкий; такий, що витримує значні навантаження.

  • кріпенний

    1. Пов’язаний з Кріпнем — історичною місцевістю (колишнім передмістям) Києва, розташованою на північ від Подолу вздовж річки Почайни.

    2. Стосовний до Кріпенського урочища, Кріпенської балки або Кріпенського яру в Києві.

    3. Належний або властивий цій місцевості, що походить з неї (наприклад, кріпенська вода — за назвою джерела).

  • кріпацький

    1. Стосовний до кріпацтва, властивий йому; такий, що існував за кріпацтва.

    2. Стосовний до кріпака, належний йому; такий, як у кріпака.

    3. Переносно: рабський, поневолений, несвобідний; такий, що позбавлений права на самостійність, на власну думку.

  • кріохірургічний

    1. Пов’язаний із кріохірургією, що стосується хірургічного методу локального застосування наднизьких температур для знищення або видалення патологічних тканин.

    2. Призначений для проведення кріохірургічних операцій або створений на її основі (про інструменти, апаратуру, методику).

  • кріохімічний

    1. Створений, здійснений за дуже низької температури (зазвичай нижче -150 °C) або пов’язаний з хімічними процесами, що відбуваються за таких температур.

    2. Призначений для роботи або використання за дуже низьких температур у хімічних дослідженнях або технологіях.

  • кріофільний

    1. (біол., мікробіол.) Про мікроорганізми: такий, що здатен оптимально рости та розмножуватися за низьких температур (зазвичай в діапазоні від 0°C до +15°C); холодолюбний.

    2. (біол.) Про рослини або тварини: пристосований до життя в холодному кліматі, у полярних або високогірних регіонах; холодостійкий.

  • кріофізичний

    1. Який стосується кріофізики — розділу фізики, що вивчає властивості речовин та матеріалів при дуже низьких температурах (зазвичай близьких до абсолютного нуля).

    2. Пов’язаний з явищами, процесами або технологіями, що відбуваються або застосовуються в умовах екстремального холоду.

  • кріотронний

    1. Пов’язаний із кріотроном — пристроєм, що використовує властивості надпровідників, охолоджених до кріогенних температур, для перемикання або посилення електричних сигналів.

    2. Створений на основі кріотрона або з використанням принципів його роботи (про пристрій, схему, технологію).

  • кріосферний

    1. (геофіз., геол.) Пов’язаний з кріосферою — оболонкою Землі, де вода перебуває в твердому стані (лід, сніг, багаторічна мерзлота тощо).

    2. (перен.) Характерний для зони низьких температур, морозу; крижаний.