Позначка: прикметник

1. Який стосується критерію, виражає критерій або ґрунтується на ньому; що містить у собі ознаку для оцінювання, класифікації чи встановлення відповідності.

2. У логіці та філософії: що має характер критерію істинності, достовірності знання.

3. У лінгвістиці (критеріальна граматика): пов’язаний із визначенням набору формальних критеріїв для віднесення мовної одиниці до певного класу або категорії.

1. Властивий кристалам, що має будову кристала; складається з кристалів.

2. Прозорий, чистий, дзвінкий (про звук, голос тощо).

3. Перен. Абсолютно чистий, бездоганний, ідеальний.

1. Властивий кристалітам, що стосується кристалітів — дрібних кристалічних утворень, які не мають чіткої геометричної форми.

2. Складений із кристалітів; що має структуру кристаліта.

1. Який набув форми кристалів; перетворений на кристали.

2. Перен. Який набув чіткості, виразності, завершеності; викристалізуваний.

3. Хім. Підданий очищенню шляхом перекристалізації.

1. Стосунний до кристалізації, властивий їй; призначений для кристалізації.

2. Утворений шляхом кристалізації, що виник внаслідок цього процесу.

1. (техн.) Призначений для кристалізації, пов’язаний з процесом кристалізації; той, що служить для виділення речовини у вигляді кристалів. Наприклад: кристалізаторна ванна, кристалізаторне відділення.

2. (перен.) Такий, що сприяє становленню, набуттю чіткої форми, структури; той, що є осередком формування чогось. Наприклад: кристалізаторний центр, кристалізаторна роль особистості.

1. Який виготовлений з кришталю (скла високої прозорості та блиску), властивий кришталю.

2. Надзвичайно чистий, прозорий, дзвінкий (про воду, повітря, звук тощо).

3. Переносно: абсолютно чистий, бездоганний, ясний (про думки, наміри, мотиви тощо).

1. (у фізиці, хімії) Який має властивості кристалоїдів; що стосується кристалоїдів — речовин, здатних кристалізуватися та легко проходити крізь напівпроникні мембрани (на відміну від колоїдів).

2. (у медицині, фармакології) Прозорий, безбарвний або майже безбарвний, що не містить колоїдних частинок (про рідини, розчини).

1. Стосовний до кристалохімії — розділу хімії, що вивчає зв’язок між атомною будовою, хімічним складом речовини та її кристалічною структурою.

2. Пов’язаний із хімічними властивостями та процесами в кристалах, зумовлений їхньою внутрішньою будовою.

1. Стосовний до кристалофізики — розділу фізики, що вивчає фізичні властивості кристалів та їх зв’язок зі структурою кристалічної ґратки.

2. Пов’язаний із фізичними явищами, процесами або властивостями, що вивчаються в кристалофізиці (наприклад, кристалофізичні дослідження, кристалофізичні методи).