Позначка: прикметник

1. (у біології) Позбавлений голови або чітко вираженого головного відділу; безголовий (про організми, їхні стадії розвитку або колонії).

2. (у літературознавстві, про вірш) Такий, що починається без наголосу на першому складі; що має безнаголошу початку стопу.

3. (у політичній термінології, перен.) Позбавлений єдиного, чіткого керівництва або централізованої влади; безголовий (про організацію, рух тощо).

1. (у хімії) що стосується ацидиметрії — методу кількісного хімічного аналізу для визначення концентрації кислот у розчині шляхом титрування їх стандартним розчином лугу.

2. (у хімії) призначений для ацидиметричних вимірювань або пов’язаний з ними (наприклад, про ацидиметричний метод, ацидиметричне титрування).

1. (у біології, мікробіології) Таке, що добре росте, розвивається або живе в кислому середовищі; кислолюбне. Наприклад: ацидофільні бактерії, ацидофільна мікрофлора.

2. (у сільському господарстві, харчовій промисловості) Таке, що відноситься до корисних мікроорганізмів (лактобактерій), які використовуються для сквашування молока та виробництва кисломолочних продуктів. Наприклад: ацидофільна паличка, ацидофільна закваска, ацидофільне молоко.

1. (біол., мікробіол.) Про мікроорганізми, бактерії, грибки тощо: такий, що добре росте, розвивається або проявляє активність у кислому середовищі.

2. (біол., цитол.) Про клітинні структури, тканини тощо: такий, що легко пофарбовується кислими барвниками.

1. (біол.) Про організми, що здатні жити та розвиватися в кислому середовищі; такий, що має властивість ацідофільності.

2. (біол., мікробіол.) Про мікроорганізми (наприклад, деякі бактерії або дріжджі), які використовуються у виробництві кисломолочних продуктів (йогурт, кефір) завдяки здатності активно розмножуватися в кислому середовищі.

1. Стосується до міста Ашгабат (Ашхабад) — столиці Туркменістану, або його мешканців.

2. Стосується до Ашгабатської області Туркменістану, що існувала в 1939–1959 роках, або її мешканців.

3. Стосується до Ашгабатського землетрусу 1948 року — руйнівного стихійного лиха, що знищило місто.

1. Стосовний до Ашгіля — археологічної стоянки раннього палеоліту на території сучасної Вірменії, пов’язаний з нею.

2. Належний до ашгільської культури (або ашельської культури) — археологічної культури раннього палеоліту, що характеризується специфічними кам’яними знаряддями (ручні рубила, скребачки, відщепи).

1. (у біології, мікробіології) Такий, що не витримує кислого середовища, гине або не розвивається в ньому; протилежне до ацидофільний. Про мікроорганізми, клітини тощо.

2. (у хімії, техніці) Такий, що не стійкий до дії кислот, руйнується під їх впливом; кислотонестійкий. Про матеріали, покриття тощо.

1. (біохімія) Який стосується ациллактонів — похідних сполук, що утворюються при взаємодії карбонових кислот з лактонами або містять у молекулі одночасно ацильну та лактонну функціональні групи.

2. (хімія) Пов’язаний із процесом ацилування лактонів або властивий ацилованим лактонам.

1. (у хімії) про органічну сполуку: такий, що містить ацильну групу, утворений в результаті реакції ацилювання — приєднання ацилу до молекули.

2. (у біохімії) про білки, ліпіди тощо: такий, що містить залишок жирної кислоти (ацильну групу), ковалентно приєднаний до молекули, що змінює її властивості або функції.