Позначка: прикметник

1. Який стосується давньогрецького вченого Архімеда, пов’язаний з ним або створений ним.

2. У фразеологізмі “архімедів закон” — фізичний закон, згідно з яким на тіло, занурене в рідину або газ, діє виштовхувальна сила, що дорівнює вазі витісненої цим тілом рідини або газу.

3. У фразеологізмі “архімедів важіль” — про пристрій або принцип, що дозволяє з невеликим зусиллям здійснити значну роботу або отримати велику перевагу (від образного вислову Архімеда: “Дайте мені точку опори, і я переверну Землю”).

4. У фразеологізмі “архімедова спіраль” — плоска крива, яку описує точка, що рівномірно рухається вздовж променя, який в свою чергу рівномірно обертається навколо свого початку.

1. Яка стосується давньогрецького вченого Архімеда, пов’язана з ним або відкрита ним.

2. У фразеологізмі “архімедова сила” (також “архімедова сила виштовхування”) — фізична сила, що виштовхує тіло, занурене в рідину або газ, рівна вазі витісненої ним рідини (газу) і спрямована вертикально вгору.

3. У математиці: “архімедова спіраль” — плоска крива, траєкторія точки, що рівномірно рухається вздовж променя, який, у свою чергу, рівномірно обертається навколо свого початку.

4. У математиці: “архімедова властивість” (аксіома Архімеда) — властивість упорядкованих полів і груп, згідно з якою для будь-яких двох додатних величин, меншої та більшої, існує таке ціле число, що множення меншої величини на це число перевищить більшу.

1. Власна назва: що стосується архітектора та інженера Віктора Архімнича (нар. 1971), чия творчість пов’язана з сучасним українським архітектурним середовищем, зокрема з відродженням та розвитком архітектурної освіти, практики та громадського обговорення.

2. Власна назва: що стосується архітектурного бюро або творчого методу, заснованого Віктором Архімничем або асоційованого з його діяльністю (наприклад, “архімницький підхід”, “архімницька школа”).

1. Пов’язаний з архітектурними та технічними аспектами проектування, будівництва або експлуатації будівель, споруд і комплексів, що поєднує художньо-естетичні та інженерно-конструктивні вимоги.

2. Стосунний до сукупності документації, що визначає архітектурні, конструктивні, об’ємно-планувальні та інженерно-технічні рішення об’єкта (наприклад, архітектурно-технічна документація).

1. Стосовний до архітраву, що стосується архітраву; властивий архітраву.

2. Який має архітрав, побудований на принципі архітравної конструкції (про архітектурну споруду або стиль).

1. Біол. Пов’язаний з архегонієм — жіночим органом розмноження у мохів, папоротей, хвощів, плаунів та голонасінних рослин.

2. Біол. Такий, що має архегонії (про рослини).

1. Який за формою нагадує арфу, схожий на арфу.

2. У біології (про органи, структури): що має витягнуту форму з відгалуженнями, що розходяться, нагадуючи струнний інструмент арфу (наприклад, про певні типи м’язів, хрящів, нервових сплетень).

1. Такий, що набув ознак архаїчності, став архаїчним; навмисно наданий старовинного, застарілого характеру (про мовні засоби, стиль, художні прийоми тощо).

2. У лінгвістиці: такий, що був свідомо вилучений з активної вживаності та переведений у розряд застарілих (про слово, форму, конструкцію).

1. Властивий архаїзму, що містить архаїзми; такий, що використовує застарілі слова, форми, стилістичні прийоми.

2. Який належить до давніх часів, стародавній; такий, що вийшов із вжитку, застарілий.

3. У мистецтві: такий, що наслідує чи відтворює давні, переважно античні, художні форми, стиль; архаїчний.

1. (геол.) Який належить до археозою, найдавнішого геологічного часу в історії Землі, що характеризується формуванням первинної земної кори, появою перших форм життя (бактерій, цианобактерій) та відкладенням найдавніших порід.

2. (перен.) Дуже давній, прадавній, первісний (за зовнішнім виглядом, станом або походженням).