Позначка: прикметник

  • аскогенний

    1. (у мікології) Позначення гіфи або клітини гриба, з якої безпосередньо розвивається сумка (аск).

    2. (у мікології) Стосовний до утворення сумок (асків) або спор у сумках.

  • аскогіменіальний

    Аскогіменіальний (від лат. ascogimeneum) — ботанічний термін, що стосується будови плодових тіл грибів класу Аскоміцети (Ascomycetes). Позначає структуру, характер або розташування аскогіменію — сукупності аскогенних гіф (гіф, що утворюють аски) та стерильних елементів, які формують спороносний шар (гіменій) у плодових тілах цих грибів.

  • асколокулярний

    1. (біологія, мікологія) — такий, що стосується асколокулярних грибів, у яких плодові тіла (аскоміцети) утворюються в спеціальних порожнинах (локулах) усередині стерильної грибниці (строми).

    2. (біологія, мікологія) — належний до підкладу асколокулярних грибів (Dothideomycetidae), що характеризуються саме таким способом формування асків.

  • аскоміцетний

    1. (біол., мікол.) Який належить до класу аскоміцетів (Ascomycetes) або стосується його; властивий аскоміцетам. Аскоміцетні гриби характеризуються утворенням спор у спеціальних мішечках — асках.

  • асортиментний

    1. Стосовний до асортименту, що стосується набору, переліку товарів, виробів або послуг певного призначення, які пропонуються споживачам.

    2. Характеризуючий різноманітність, вибір за видами, сортами, розмірами тощо у межах певної групи продукції.

  • асоціативно-допоміжний

    1. (про метод запам’ятовування) Заснований на використанні асоціацій (зв’язків між поняттями, образами) як основного допоміжного засобу для кращого засвоєння інформації.

    2. (про засіб, техніку) Який виконує допоміжну, підпорядковану роль у процесі навчання або запам’ятовування шляхом створення асоціативних зв’язків.

  • асоціативно-ланцюжковий

    1. (лінгв.) Позначає спосіб зв’язування думки в мовленні, при якому кожна наступна фраза або думка виникає на основі асоціації з попередньою, утворюючи своєрідний ланцюжок, а не підпорядковується єдиному загальному задуму; характерний для ситуативного, ненапнулого мовлення.

    2. (психол.) Стосується методу або процесу, при якому один образ, поняття або ідея викликає наступний через асоціацію, формуючи послідовний ланцюг мислення або спогадів.

  • асоціативно-образний

    1. Пов’язаний зі створенням або сприйняттям образів через асоціації, коли одне явище, поняття чи відчуття викликає в уяві інше на основі подібності, суміжності або контрасту.

    2. Характерний для творчого мислення або мистецького способу відображення дійсності, що ґрунтується не на прямому описі, а на вільному поєднанні уявлень, що виникають у свідомості.

  • асоційовний

    1. (у психології) такий, що стосується асоціацій (психічних зв’язків між явищами, поняттями, образами); що працює, функціонує на основі таких зв’язків.

    2. (у лінгвістиці) такий, що стосується асоціацій між мовними одиницями (наприклад, словами) за їх значенням, формою або звучанням; пов’язаний з виникненням у свідомості одних мовних елементів при сприйнятті інших.

  • асгрофізичний

    1. (в астрономії) що стосується астрофізики — розділу астрономії, який вивчає фізичну природу, будову, хімічний склад та еволюцію космічних об’єктів (небесних тіл) і Всесвіту в цілому.

    2. (переносно) надзвичайно складний, абстрактний або грандіозний за масштабами, що нагадує про закони та явища космічного масштабу.